Петрокорбівський  НВК „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний  навчальний заклад“

Новгородківський район

Кіровоградська область

                                                  Урок української  літератури  7 клас

                                                             Тарас   Шевченко.

      Балада „ Тополя "

                         Учитель Ярощук Ганна Борисівна

                                      с.Петрокорбівка

Тема: Т.Г.Шевченко. “Тополя” – одна  із ранніх балад Т. Шевченка. Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності.

 Мета: показати учням красу ранніх балад Т.Г.Шевченка; з'ясувати фольклорну основу балади "Тополя", значення народних символів; розвивати вміння виразно читати художній твір; засобами виразного читання викликати в серцях дітей співчуття до трагічної долі молодої дівчини, розлученої з коханим; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка у вишитому рушнику, "Кобзар", аудіозапис пісні "По діброві вітер виє…" на слова Тараса Шевченка, пучок калини, ілюстрації до балади "Тополя".

Теорія літератури: балада, метаморфоза.

Методи, прийоми і форми роботи: учнівські повідомлення, слово вчителя, бесіда, виразне читання поезії, словникова робота, словесне малювання.

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Продовж речення: Від уроку я чекаю…

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Сьогодні ми звертаємося до творчості Т.Шевченка. Це ім’я добре відоме вам ще з дитячого садка, де ви вперше почули про нашого Кобзаря, вивчали його твори в попередніх класах.

Які ж відомості про життя і творчість Тараса Григоровича вам запам’яталися і вразили вас найбільше?

(Повідомлення  учнів про основні події життя та творчості  Т.Г.Шевченка)

       ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

        Учитель.  До жанру балади досить часто зверталися  українські письменники П.Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський, А.Метлинський,

М. Шашкевич, М.Костомаров. І Тарас Григорович Шевченко свою творчість почав теж із балад.

Першим твором Шевченка, що дійшов до нас, є балада "Причинна", яку Тарас написав у 1837 році, коли ще був кріпаком. Трохи пізніше, 1839 року, з-під пера автора з'являється балада "Тополя",  вона ввійшла у перше видання "Кобзаря" (1840).

Пізніше були створені балади "Утоплена", "Лілея", "Русалка", "Коло гаю в чистім полі...", "У тієї Катерини".

У ранній творчості Шевченка яскраво виражена фольклорна традиція, поет думав і почував так, як думав і почував народ. Більшість своїх балад поет створив на основі фольклорних. Поштовхом до написання  "Тополі" послужила народна балада "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…", яку він часто співав  у дитинстві з сестрою Катериною.

Словникова робота. Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.

У баладі, як правило, йдеться про щось незвичайне, виняткове, реальне часто поєднується з фантастичним.

(Запис до літературознавчого словничка)

Сьогодні ми познайомились з баладою Тараса Григоровича "Тополя".

       Робота з підручником (виразне читання балади учителем та  учнями).

Бесіда з учнями за змістом прочитаного.

1.    Які почуття викликала у вас ця поезія?

2.     Які картини вимальовуються у вашій уяві, коли ви читаєте цей твір?         (Усне малювання картин природи учнями.)

Учитель. Одинока тополя, широке поле, що синіє вдалині, могила, – все  готує нас до сприйняття тривожних подій, змушує задуматися, чому серед широкого поля росте одиноке дерево. Хто викохав тонку, гнучку в степу погибати?

Побачивши таке дерево, подумаєш: от сирота. Те саме каже й поет:

 Чабан вранці з сопілкою

 Сяде на могилі,

 Подивиться - серце ниє

 Кругом ні билини!

 Одна, одна, як сирота.

 На чужині гине!

 Поет із самого початку змалюванням дерева-сироти будить наше співчуття, тому що і сам зростав сиротою.

        Перед вами малюнок Т.Г.Шевченка "Тополя" (1839р.)

1.      Які образи підсилюють мотив самотності?

(Одинока тополя, широкеє поле, козацька могила, "кругом ні билини", а билина – теж символ самотності, сирітства).   

2.     Знайдіть і зачитайте пейзажі. Яку  роль вони відіграють у баладі?

(Пейзажі допомагають розкрити образи героїв, їх внутрішній світ, почуття, переживання. Ці пейзажі музичні, яскраві, сприймаються при читанні як окремі твори, тому й стали народними піснями.)

Звучить запис пісні "По діброві вітер виє…"

3. Т.Г.Шевченко використав у творі багато художніх засобів. Знайдіть і випишіть у зошити епітети, метафори, порівняння. Яка їх роль у творі?

4. Ми з вами говорили, що  "Тополя" має фольклорні традиції. Що саме поєднує "Тополю" з народними баладами? Розкрийте народну символіку у баладі. (Лебедонька, треті півні, місяць, калина, соловейко, рушники)

5. У баладі немає монологів, проголошених від імені героїні, але ми все одно ніби "чуємо" її внутрішній голос. Як автор досягає цього?

( Дівчина, справді, не проголошує монологів, але її внутрішній стан: сум за коханим, горе, що він не повертається, а мати хоче віддати за нелюба,– ми  відчуваємо з пісні, яку вона співає серед степу. Також у баладі є ліричні відступи, які допомагають читачеві не лише відчути настрій дівчини, а й показують ставлення автора до героїні).)

6.Знайдіть у творі слова, де виражено протест дівчини проти насильства у сім’ї.

( Не хочу я пановати,

Не піду я, мамо!

Рушниками, що придбала,

Спусти мене в яму...)

7.  Які рушники має на увазі дівчина?

Узагалі багато обрядів на Україні пов'язано з рушниками.

З рушником пов'язане життя людини від народження до смерті. Важливі події у житті нашого народу ніколи не обходились і не обходяться без рушників. Це знак гостинності і доброзичливості.

Перед тим, як запросити гостя до столу, господиня вішала йому на плече чистий рушник, лила на руки воду з кухля.

 Рушником накривали хліб на столі, паску і крашанки, коли несли до церкви святити, хлібну діжу після випікання паляниць, на рушнику підносять дорогим гостям хліб-сіль, у рушник загортали новонароджених, на довгих рушниках опускають домовину.

Рушники, які розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити, тому і орнамент, і візерунки відігравали роль оберегів, символічних позначень дуже важливих для людини предметів і явищ.

Наприклад, ромб з крапкою посередині означав засіяну ниву, вазон чи квітка – дерево життя, розети – сонячне благословення.

У кожній хаті завжди висіло на видному місці декілька видів рушників: утирач використовувався для рук і обличчя; стирок або стирач – для посуду, стола, лав; покутник і кілковий – для прикрашання покуті і стін; божник для уквітчання дорогих ікон.

Ритуальні рушники зберігалися окремо. Це рушники для сватів, весільні, подарункові.

Дівчина ж говорить матері про те, що вона краще вмре, ніж вийде за нелюба, і тоді тими рушниками, які вона приготувала для весілля, нехай опустять її домовину у могилу.

Учитель.  Сьогодні на уроці  ми познайомимося  з літературознавчим терміном "метаморфоза" .

 Словникова робота.

Метаморфоза – це докорінна зміна, перетворення кого-небудь або чого-небудь, наприклад, перетворення героя на рослину, тварину чи птаха. Метаморфози характерні для балад, казок і легенд.

 (Запис до літературознавчого словничка)

8.  Які міфологічні метаморфози  та вірування змалював поет у баладі?

(Балада побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Коли дівчина перетворюється у тополю – це  у творі відбиті первісні вірування людей у можливість переселення душі людини у рослину.

Також відображені у баладі народні ворожіння. Люди завжди хотіли знати своє майбутнє. І на Україні здавна вміли ворожити. А в ніч на Андрія, на Василя завжди ворожать дівчата, щоб знати, коли вийдуть заміж, який в них буде чоловік.

І героїня балади теж звертається до ворожки, щоб дізнатися, чи повернеться її милий до неї, чи живий, чи, може, загинув.

Пішла вночі до ворожки,

Щоб поворожити:

Чи довго їй на сім світі

Без милого жити?)

9. Чому саме, на вашу думку, в тополю автор перетворив дівчину?

(У народних піснях з тополею порівнюється красива, струнка дівчина. Рубання тополі, так само як і калини, символізує заручення та одруження дівчини:

Тонкая, високая тополя:

Чорнявая дівчина – то мóя.

Тонкую, високую зрубаю:

Чорнявую дівчину кохаю.

Широко відомий обряд "водити тополю",  який виконується на Зелені свята. Тополю, вродливу дівчину, вбирають у стрічки, зелень та квіти і водять по селу у супроводі пісень:

Стояла тополя

Край чистого поля.

Стій, тополенько,

Стій, не розвивайсь,

Буйному вітроньку

Не піддавайсь.

Кожний господар радо зустрічає процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровує учасників обряду.)

Учитель.

10. Яку тему розкриває Т.Г.Шевченко у баладі  "Тополя"?

(Тему кохання, відчаю, самотності)

11. Яка основна думка балади? Яку ідею втілено в образі тополі?

(В образі тополі втілено ідею невмирущості справжнього кохання, краси, вірності, незнищенності найкращих людських почуттів.)

ІV. Рефлексія. Підсумок уроку.

1. Чи сподобався вам урок?

2. Що на уроці було найцікавішим?

3. Чи виправдалися ваші сподівання?

V. Оцінювання роботи учнів на уроці. Аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання: виразно читати баладу Т.Г.Шевченка "Тополя", скласти таблицю